страктувати

СТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., рідко. Док. до трактува́ти 1, 2.

Біда, коли високий чин Та припаде малому.. Скажи такому ти слівце Напроти, не в догоду, — Страктує він як випад це Проти всього народу!.. (Воскр., Подивись.., 1962, 7);

Йому [О. Довженку] чужий безкрилий натуралістичний побутовізм. Він прагне страктувати образ по-своєму (Літ. Укр., 17.VI 1969, 4).

Значення в інших словниках

1. страктувати — страктува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. страктувати — СТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, рідко. Док. до трактува́ти¹ 1, 2. Біда, коли високий чин Та припаде малому .. Скажи такому ти слівце Напроти, не в догоду, – Страктує він як випад це Проти всього народу!.. (С. Воскрекасенко); Йому [О.  Словник української мови у 20 томах
3. страктувати — -ую, -уєш, перех., рідко. Док. до трактувати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови