страстотерпний
СТРАСТОТЕ́РПНИЙ, а, е, церк., заст. Прикм. до страстоте́рпець.
Хоч не ми, то сини від дверей пресвятих Відіб’ють і відкотять каміння,.. Борючися за край і за щастя ясне, Під вінцем страстотерпним відваги (Стар., Поет. тв., 1958, 141);
— Пан майстер так пильнує посмішки, неначе і не бога страстотерпного вирізьблює, — озвався Богдан у захопленні (Ле, Хмельницький, І, 1957, 140).
Словник української мови (СУМ-11)