страсті
СТРА́СТІ, те́й, мн. церк. Те саме, що страсть 1.
Як пішла я на страсті, то, господь мене прости, сіла під тинком, понюхала свічечку — пахне медком, так я й з’їла (Укр.. присл.., 1963, 213);
Православні люди збиралися на страсті з свічечками йти та усю ніч молитися богу (Кв.-Осн., II, 1956, 231).
Словник української мови (СУМ-11)