страшкий
СТРАШКИ́Й, а́, е́, діал.
1. Лякливий, боязкий.
Я сокирою гу-гуп! — Заєць з-під ломаччя. А ми собі не страшкі: «Гуттю-тю!» на зайця (Рудан., Переслів’я, 1958, 17).
2. Страшний.
Страшкий такий собака (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)