стрибкуватість
СТРИБКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., рідко. Властивість за знач. стрибкува́тий.
З настанням зими ритм шкільного життя стабілізувався, гуртки працювали нормально, в успішності не було стрибкуватості, характерної для початку року (Гур., Новели, 1951, 201).
Словник української мови (СУМ-11)