стрийко

СТРИ́ЙКО, а, ч., діал. Пестл. до стрий.

— Як? То й вуйко не з релігійних переконань пішли на теологію? А я думала, що тільки один стрийко Нестор… наш гусарин (Вільде, III, 1968, 52);

Ми приїхали до хати мого стрийка на сільськім драбинястім возі, вистеленому вщерть пахучим сіном (Літ. Укр., 4.VIII 1967, 2).

Значення в інших словниках

1. стрийко — Стрийко: — дядько, батьків брат [35] — дядько, брат батька [III]  Словник з творів Івана Франка
2. стрийко — стри́йко іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
3. стрийко — СТРИ́ЙКО, а, ч., діал. Пестл. до стрий. – Як? То й вуйко не з релігійних переконань пішли на теологію? А я думала, що тільки один стрийко Нестор... наш гусарин (Ірина Вільде); Ми приїхали до хати мого стрийка на сільськім драбинястім возі, вистеленому вщерть пахучим сіном (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. стрийко — стри́йко брат батька (ср, ст): Стрийко Михайло мав дивовижну вдачу – умів годинами розповідати всілякі небилиці і не набридати (Авторка)||стрик, стрияшок  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стрийко — -а, ч., зах. Пестл. до стрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стрийко — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька).  Словник синонімів української мови