структуралізм

СТРУКТУРАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Конкретнонаукова методологія, що головним завданням висуває дослідження структур об’єктів.

2. Ряд напрямів у сучасному зарубіжному мовознавстві, що розглядають мову як організацію системно протиставлених лінгвістичних елементів, які виконують у ній певну функцію.

Значення в інших словниках

1. структуралізм — структуралі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. структуралізм — СТРУКТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Конкретно-наукова методологія, що головним завданням висуває дослідження структур об'єктів. 2. Напрями в сучасному мовознавстві, що розглядають мову як організацію системно протиставлених лінгвістичних елементів, які виконують у ній певну функцію.  Словник української мови у 20 томах
3. структуралізм — -у, ч. 1》 Конкретно наукова методологія, що головним завданням висуває дослідження структур об'єктів. 2》 Ряд напрямів у мовознавстві, що розглядають мову як організацію системно протиставлених лінгвістичних елементів, які виконують у ній певну функцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. структуралізм — структуралі́зм 1. Конкретно-наукова методологія, що головним завданням висуває дослідження структур об’єктів. 2. Напрям у сучасній французькій філософії, який перетворює конкретно-наукову методологію структурного аналізу на загальний філософський метод.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. структуралізм — Науковий підхід, послідовники якого насамперед аналізують структуру досліджуваних явищ, а не їх генезу чи функції; збірна назва різних напрямків у гуманітарних науках, яким притаманна ця методологія.  Універсальний словник-енциклопедія
6. структуралізм — СТРУКТУРАЛІЗМ — напрям наукового пізнання, що ґрунтується на системно-структурному методі аналізу. Ідеї системного підходу з'являються у фізиці, математиці, гештальтпсихології, рос. формалізмі на поч. XX ст.  Філософський енциклопедичний словник