стрункостанний
СТРУНКОСТА́ННИЙ, а, е, поет. З струнким станом.
По крутих Із камінними ребрами схилах Збігло.. Сім молоденьких дівчат. Стрункостанні, вродливі (Вирган, В розп. літа, 1959, 131);
*Образно. Церкви з гострими стрункостанними вежами залишилися від давніх часів (Літ. Укр., 30.VІ 1970, 1).
Словник української мови (СУМ-11)