струпішіти

СТРУПІШІ́ТИ, і́є, недок., діал. Трухлявіти.

Він [пень] лежав, мов невеличкий вал; кора на ньому ще лиш де-де стирчала грубими клаптями, та переважно пообгнивала і повідпадала вже; дерев’яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (Фр., III, 1950, 88).

Значення в інших словниках

1. струпішіти — струпіші́ти дієслово доконаного виду струхлявіти діал.  Орфографічний словник української мови
2. струпішіти — СТРУПІШІ́ТИ, і́є, недок., діал. Трухлявіти. Він [пень] лежав, мов невеличкий вал; кора на ньому ще лиш де-де стирчала грубими клаптями, та переважно пообгнивала і повідпадала вже; дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. струпішіти — стру́піші́ти вкриватися струпами (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. струпішіти — -іє, недок., діал. Трухлявіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. струпішіти — ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути.  Словник синонімів української мови