струснутися
СТРУСНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до стру́шуватися.
Раптом прокинувся орел,.. струснувся спросоння і різко крикнув, розвівши свої велетенські крила (Тулуб, В степу.., 1964, 166);
Нависла височенна скеля струснулася від вибуху (Ле, Міжгір’я, 1953, 181);
— Ох, життя трикляте! — промовила голосно Мар’я, аж Христя струснулася… (Мирний, III, 1954, 199);
Він навіть не наважився поцілувати дівчину, а лиш тернув усами по ніжній щоці, весь струснувшись від того доторку (Загреб., Диво, 1968, 248);
*Образно. Звичайна блискавиця прокотилась з краю в край, степ струснувся, наче птиця, весь у бризках, на врожай (Рудь, Дон. зорі, 1958, 407).
Словник української мови (СУМ-11)