струєний
СТРУ́ЄНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до струї́ти.
Гіркі мислі, неначе полину наїлась дівка, гіркі мислі труїли їй мозок, і без того струєний горем війни (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 318).
Словник української мови (СУМ-11)СТРУ́ЄНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до струї́ти.
Гіркі мислі, неначе полину наїлась дівка, гіркі мислі труїли їй мозок, і без того струєний горем війни (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 318).
Словник української мови (СУМ-11)