стріловидний
СТРІЛОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що стрілоподі́бний.
Корінь у щавля добре розвинений, мичкуватий, багаторічний. Листки стріловидні, на довгих черешках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 247);
Літаки з.. стріловидними крилами мають чудові характеристики як у польоті з надзвуковою, так і з нормальною швидкістю (Знання.., 4, 1965, 12);
Він на мить замислився і враз без попередження і передмови почав з коротких стріловидних фраз, в яких було щось грозяне й громове (Голов., Поезії, 1955, 226).
Словник української мови (СУМ-11)