стуленик
СТУЛЕ́НИК, а, ч., кул., рідко. Пиріг без начинки.
Іменита вечеря складалася із страв, установлених сугубими правилами стародавньої хутірської кулінарії: борщі, коржі, вареники, стуленики, ковбаса та чарка… (Ковінька, Кутя.., 1960, 117).
Словник української мови (СУМ-11)