стішитися

СТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися.

Прийшов син з війська, оце мати стішиться (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. стішитися — сті́шитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стішитися — СТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися. Прийшов син з війська, оце мати стішиться (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. стішитися — -шуся, -шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стішитися — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.  Словник синонімів української мови
5. стішитися — Стішатися, -шаюся, -єшся сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.  Словник української мови Грінченка