субтропіки
СУБТРО́ПІКИ, ів, мн. Дві фізико-географічні зони земної кулі, які лежать на північ і південь від тропіків і займають щодо клімату і рослинності проміжне становище між тропічним і помірним поясами.
Наша батьківщина дуже різноманітна за своїми географічними формами — від тундри на півночі до субтропіків на півдні, від льодів Арктики до палючих пустель Середньої Азії (В дорогу, 1953, 3);
Рідко коли в Сухумі випадає сніг. Це куточок вогких радянських субтропіків (Трубл., II, 1955, 109).
Словник української мови (СУМ-11)