суверен

СУВЕРЕ́Н, а, ч. Носій верховної влади.

Літописи називають галицьких бояр «мужами галицькими».. І дійсно, це були великі феодальні суверени, подібні до західноєвропейських баронів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 446).

Значення в інших словниках

1. суверен — сувере́н іменник чоловічого роду, істота носій верховної влади  Орфографічний словник української мови
2. суверен — Володар, див. самодержець, автократ, диктатор, омніпотент  Словник чужослів Павло Штепа
3. суверен — СУВЕРЕ́Н, а, ч. Носій верховної влади. Літописи називають галицьких бояр “мужами галицькими” .. І дійсно, це були великі феодальні суверени, подібні до західноєвропейських баронів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. суверен — -а, ч. Носій верховної влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. суверен — сувере́н (франц. souverain, від лат. superanus – правитель) носій верховної влади.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. суверен — Незалежний володар, який не підлягає жодному контролю.  Універсальний словник-енциклопедія
7. суверен — Сувере́н, -на; -ре́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)