суворовець
СУВО́РОВЕЦЬ, вця, ч. Вихованець суворовського військового училища.
Суворовці докладають багато зусиль, щоб бути гідними майбутнього звання офіцера (Веч. Київ, 24.VІ 1968, 2);
Суворовець знає — трудящі народи Не мріють про нові бої і походи, І тому ретельно вивчає науки Про те, як спиняти загарбницькі руки (Воронько, Три покоління, 1950, 125).
Словник української мови (СУМ-11)