судак
СУДА́К, а́, ч. Велика хижа риба ряду окунеподібних зеленувато-сірого кольору з темними смугами на боках і світлим черевцем, що живе в прісній і морській воді.
Очерет тріщить, І вода плющить, Що кум до куми Судака тащить [тягне] (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 384);
На азовському узбережжі і лиманах, які звільнилися від криги, почався промисел судака, тарані (Рад. Укр., 10.I 1971, 1);
*У порівн. — І ти бачив [небесні знаки]? — побільшали витрішкуваті, наче в судака, очі старого (Стельмах, І, 1962, 338).
Словник української мови (СУМ-11)