суднобудівник

СУДНОБУДІВНИ́К, а́, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування.

Ленінградські суднобудівники створили і освоїли серійне виробництво танкерів водотоннажністю 62 тисячі тонн, потужних рибоконсервних заводів, лісовозів та інших сучасних суден (Ком. Укр., 5, 1967, 45).

Значення в інших словниках

1. суднобудівник — суднобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. суднобудівник — СУДНОБУДІВНИ́К, а́, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування. Херсонці “обійшли” в тендері хорватських і румунських суднобудівників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. суднобудівник — -а, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суднобудівник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись..  Словник синонімів української мови