сумежний
СУМЕ́ЖНИЙ, а, е, діал. Суміжний.
На його парцелі, сумежній з Германовою, є стара, давно вичерпана від нафтових засобів [ресурсів] яма (Фр., VIII, 1952, 413);
— Панок отой, Янковський, продає три морги, тих… — Що сумежні з моїм полем? — скрикнув Роман (Коцюб., І, 1955, 105);
[Руфимович:] Давайте ми вдвох наймемо путнього лісника, до речі, наші ліси сумежні? (Кроп., IV, 1959, 73).
Словник української мови (СУМ-11)