сумотний
СУМОТНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що сумни́й 1-3.
Сплинув поміж хмари блискучий місяць, і ніби з води виринули у невеличкому місті білі будови того.. кварталу, що в темряві здавався таким сумотним та злиденним (Вас., II, 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)