суміщати

СУМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СУМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех.

1. Нерозривно поєднувати; сполучати.

Неможливо довгий час суміщати розвиток міжнародної розрядки і постійне збільшення воєнних потенціалів держав, удосконалення і нагромадження зброї (Ком. Укр., 6, 1975, 13);

Складність втілення кадрів-спогадів [у фільмі «Поема про море»] примушувала Олександра Петровича [Довженка] шукати нових форм вираження.. — Чи може сумістити політ гусей зі справжнім морем, наприклад, на тлі неба на море покласти мультиплікат? (Мист., 6, 1958, 30);

// Займатися чим-небудь одночасно з іншим.

Суміщати обов’язки; Суміщати посади.

2. Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу кожної точки або частини.

Дві геометричні фігури називаються рівними, якщо переміщенням однієї з них у просторі її можна сумістити з другою фігурою так, що обидві фігури сумістяться в усіх своїх частинах (Геом., І, 1956, 3);

Сумістити площини.

Значення в інших словниках

1. суміщати — суміща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. суміщати — СУМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СУМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., що. 1. Нерозривно поєднувати; сполучати. Неможливо довгий час суміщати розвиток міжнародної розрядки і постійне збільшення воєнних потенціалів держав...  Словник української мови у 20 томах
3. суміщати — -аю, -аєш, недок., сумістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим-небудь одночасно з іншим. Суміщати обов'язки. Суміщати посади. 2》 Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу кожної точки або частини. Сумістити площини.  Великий тлумачний словник сучасної мови