суміщений
СУМІ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сумісти́ти.
Основним типом масового житла на Україні був будинок з однієї жилої кімнати, суміщеної з кухнею (Жилий буд. колгоспника, 1956, 8);
Симетрією ми називаємо особливу властивість тіл або геометричних фігур, внаслідок якої їх окремі частинки можуть бути уявно суміщені одна з одною за допомогою деяких симетричних операцій (Рентгеногр. мет., 1959, 61).
2. у знач. прикм. Який передбачає або забезпечує одночасне виконання чого-небудь.
Суміщений графік; Суміщений спосіб виробництва;
// Який поєднує в собі елементи різних будівель, споруд.
Іркутська ГЕС буде суміщеного типу і без водозливної греблі (Наука… 8, 1956, 15).
Словник української мови (СУМ-11)