суперека
СУПЕРЕ́КА, и, ж., діал. Суперечка.
— Я, мої любенькі, жадних сварок, жадних суперек, жадних процесів, ані торгів не люблю (Фр., III, 1950, 113);
[Тиміш:] Старші дочки — Хроська та Ялина, пішли заміж без супереки; за кого звелів, за того й пішли (Кроп., IV, 1959, 240).
Іти́ (йти) на супере́ки з ким — діяти, чинити проти чийого-небудь бажання.
Іде на супереки з батьком старший син (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)