сутяжницький
СУТЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до сутяжника і сутяжництва.
— На сутяжницьких ділах я мало розуміюся, але знаю, що час обміну землі давно минув. Тому пан і не виграв процесу, коли вперше судився (Стельмах, І, 1962, 351).
Словник української мови (СУМ-11)