суховерхий

СУХОВЕ́РХИЙ, а, е. З сухою, засохлою верхівкою (про дерево).

Яблунька суховерха Не хоче родити (Укр.. думи.., 1955, 257);

На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 10).

Значення в інших словниках

1. суховерхий — сухове́рхий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. суховерхий — СУХОВЕ́РХИЙ, а, е. З сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Яблунька суховерха Не хоче родити (з думи); На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
3. суховерхий — -а, -е. Із сухою, засохлою верхівкою (про дерево).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суховерхий — Суховерхий, -а, -е Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.  Словник української мови Грінченка