суходіл
СУХОДІ́Л, до́лу, ч.
1. Безводна долина, яку зволожують тільки дощові та снігові води.
На зрошуваних землях колгоспи і радгоспи збирають значно вищі врожаї, ніж на суходолі (Ком. Укр., 4, 1969, 15);
На суходолі простяглися баштани та кукурудзяні поля (Ів., Ліс. казки, 1954, 141).
2. Материк, суша.
На поверхні Землі розрізняємо материки, або суходоли, та океани (Курс заг. геол., 1947, 29);
Він побачив протоку, яка відокремлювала острів від суходолу (Трубл., Шхуна.., 1940, 31).
Словник української мови (СУМ-11)