сухісінько
СУХІ́СІНЬКО, розм. Присл. до сухі́сінький;
// у знач. присудк. сл.
І снігу нема, і води нема, і у полі не кально, а сухісінько усюди (Кв.-Осн., II, 1956, 144).
Словник української мови (СУМ-11)СУХІ́СІНЬКО, розм. Присл. до сухі́сінький;
// у знач. присудк. сл.
І снігу нема, і води нема, і у полі не кально, а сухісінько усюди (Кв.-Осн., II, 1956, 144).
Словник української мови (СУМ-11)