Словник української мови в 11 томах

схвальний

СХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає схвалення; сповнений схвалення.

На обличчі Бориса Петровича грала широка схвальна усмішка (Собко, Скеля.., 1961, 12);

На постійнодіючій виставці костюм зібрав найбільше схвальних і навіть захоплених відгуків (Коз., Листи.., 1967, 165);

— То панська наука, а нам потрібна своя, — приголомшив його Роман під схвальні голоси хліборобів (Стельмах, І, 1962, 373).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схвальний — схва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. схвальний — СХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає схвалення; сповнений схвалення. На обличчі Бориса Петровича грала широка схвальна усмішка (В. Собко); На постійнодіючій виставці костюм зібрав найбільше схвальних і навіть захоплених відгуків (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. схвальний — -а, -е. Який виражає схвалення; сповнений схвалення.  Великий тлумачний словник сучасної мови