схибнутися
СХИБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Утративши рівновагу, похитнутися на бік.
Ой пливе човен, води повен, коли б не схибнувся, Десь поїхав мій миленький та коли б повернувся (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 340);
[Ізоген:] Ти вдержуєш усю будову нашу, хоч сам невидний; а як ти схибнешся, впаде наш стовп, розвалиться наш дім (Л. Укр., III, 1952, 296);
Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску і ковбаси й порося печене.. І схибнулись нові ночви, Затряслось свячене, І в болото покотилось Порося печене (Рудан., Тв., 1956, 136).
2. на кому — чому, перен. Надміру захопившись ким-, чим-небудь, втратити розсудливість.
— Санка, мабуть, схибнулася на цих шпигунах та пригодах! Але ми з Павликом мовчки слухали її теревені (Збан., Мор. чайка, 1959, 182).
◊ Схибну́тися з ро́зуму — збожеволіти.
Словник української мови (СУМ-11)