схмеліти

СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати п’яним; сп’яніти, захмеліти.

Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (Хор., Незакінч. політ, 1960, 37);

Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп’юсь! (Мал., Звенигора, 1959, 56).

2. перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття.

Я не схмелів у ратній славі, А серце ніс новим трудам (Нагн., Вибр., 1957, 136).

Значення в інших словниках

1. схмеліти — схмелі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. схмеліти — СХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. Чоловіки уже схмеліли, а були малослівні (А. Хорунжий); Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь. Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (А. Малишко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. схмеліти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. 2》 перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схмеліти — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти.  Словник синонімів української мови