східняк

СХІДНЯ́К, а́, ч., розм.

1. Уродженець східних областей України.

Він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем, і в товаристві «східняків» болісно почував свою відсталість (Гончар, III, 1959, 384);

— Я доповідав уже, пане, — виступив наперед тонкобровий. — Той східняк мав гранату (Мур., Бук. повість, 1959, 240).

2. Східний вітер.

Другий тиждень дме східняк проклятий! (Вирган, В розп. літа, 1959, 165).

Значення в інших словниках

1. східняк — східня́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. східняк — СХІДНЯ́К, а́, ч., розм. 1. Уродженець східних областей України. Він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем, і в товаристві “східняків” болісно почував свою відсталість (О. Гончар); – Я доповідав уже, пане, – виступив наперед тонкобровий.  Словник української мови у 20 томах
3. східняк — -а, ч., розм. 1》 Уродженець східних областей України. 2》 Східний вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови