сценаріус

СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII-XIX ст. — помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін.

Запропонував [М. Л. Кропивницький] мені роботу помічника режисера (як тоді казали — сценаріуса) (Минуле укр. театру, 1953, 29);

Робота моя була вельми різноманітна. У ній об’єднувались функції сценаріуса, машиніста сцени, бібліотекаря, помічника адміністратора і навіть розсильного (Збірник про Кроп., 1955, 242).

Значення в інших словниках

1. сценаріус — сцена́ріус іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сценаріус — Лаштункар  Словник чужослів Павло Штепа
3. сценаріус — СЦЕНА́РІУС, а, ч. У XVIII–XIX ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін. Запропонував [М.  Словник української мови у 20 томах
4. сценаріус — -а, ч. У 18-19 ст. – помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови