ськатися
СЬКА́ТИСЯ, ська́юся, ська́єшся, недок., розм. Шукати вошей в себе або одне в одного.
Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськається (Укр.. присл.., 1963, 121);
— Після обід не буду ськатись та розкажу тобі, який мені бешкет зробили позавчора у Безверхім хуторі (Кв.-Осн., II, 1956, 187);
Дівчата прилюдно і з насолодою ськалися, виспівуючи дуже нескладних пісень (Епік, Тв., 1958, 300);
Жінки валялися по садках на ряднах, ськалися (Тют., Вир, 1964, 174).
Словник української мови (СУМ-11)