сюртук
СЮРТУ́К, а, ч. Чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним коміром і широкими лацканами.
Одежа на академістові була.. новомодна: довгий синій суконний сюртук з широким коміром (Н.-Лев., III, 1956, 15);
Одягнений [дядько] в якесь дивне вбрання: довгий, довгий піджак. Потім уже я дізнався, що то сюртук зветься (Вишня, II, 1956, 347);
Стояв він перед дзеркалом у накрохмаленому комірнику й своєму святковому сюртуці (Довж., І, 1958, 452);
В сірому сюртуку і трикутному капелюсі, стоячи на пагорбі. Наполеон дивився на схід (Кочура, Зол. грамота, 1960, 57).
Словник української мови (СУМ-11)