сідланий
СІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сідла́ти.
Світ померкнув — війни, війни… Стали сили в нас подвійні! Автомат на ремені, Коні туго сідлані… (Нех., Сонце.., 1947, 7);
// У знач. прикм.
Чекають гасла воїни червоні — В них слово вірне, влучний в них удар, В них шаблі гострі, сідлані в них коні (Бажан, І, 1940, 292).
Словник української мови (СУМ-11)