сільбудинок

СІЛЬБУДИ́НОК, нку, ч. Те саме, що сільбу́д.

Завідувач сільбудинку, обережно вживаючи театральної термінології, розповідав Рідкодубові про п’єси, що він хотів поставати їх силами свого драмгуртка (Кир., Вибр., 1960, 160).

Значення в інших словниках

1. сільбудинок — сільбуди́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сільбудинок — СІЛЬБУДИ́НОК, нку, ч. Те саме, що сільбу́д. Завідувач сільбудинку, обережно вживаючи театральної термінології, розповідав Рідкодубові про п'єси, що він хотів поставати їх силами свого драмгуртка (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах