сімеєчка
СІМЕ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сіме́йка 1.
В нашого Омелечка Невелика сімеєчка (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 433);
У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Тют., Вир, 1964, 48);
// ірон.
[Марта:] Ну ж і сімеєчка! Чоловік не слухає і синок не слухає (Мороз, П’єси, 1959, 139).
Словник української мови (СУМ-11)