сім’ячко

СІ́М’ЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сі́м’я 1, 2.

Чого цвірінькаєш..? …Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, прісця, пшінця, чи то крупів,— Всього ти в кліточці.. маєш.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 79);

[2-га молодиця:] А так вже: яка мати, така дочка! [1-а молодиця:] Яке сім’ячко, таке й зіллячко!.. (Кроп., І, 1958, 483);

— Ось воно, сім’ячко. Чи ж думало ти, що потрапиш до Івана Володимировича, принесеш свою таємницю? Ну, рости (Довж., І, 1958, 419).