сіпання
СІ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. сі́пати.
Нервовий тик дошкуляв йому на кожному кроці. При чужих він раз по раз, щоб приховати те сіпання, затуляв лице рукою (Рибак, Помилка.., 1956, 41);
Я вже рада, що хоч Оксана з своєю гімназією одчепиться, .. менше того сіпання буде з конками, сніданнями (Л. Укр., V, 1956, 251).
Словник української мови (СУМ-11)