сірковий

СІРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сі́рка 1.

Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (Фр., X, 1954, 165).

Значення в інших словниках

1. сірковий — сіркови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сірковий — СІРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сі́рка 1. Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. сірковий — -а, -е. Прикм. до сірка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови