Словник української мови в 11 томах

сірявий

СІРЯ́ВИЙ, а, е. З сірим відтінком, трохи сірий; сіруватий.

Я вийшла в сад на привітання дня… Ще спала челядь. Над ставком, лугами сірява мла стелилася клубками,… (У. Кравч., Вибр., 1958, 163);

Не курить сірявий пил уздовж доріг, в небі місяця блідий проглянув ріг (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 127).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сірявий — сіря́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сірявий — СІРЯ́ВИЙ, а, е. З сірим відтінком, трохи сірий; сіруватий. Я вийшла в сад на привітання дня... Ще спала челядь. Над ставком, лугами сірява мла стелилася клубками... (Уляна Кравченко); Не курить сірявий пил уздовж доріг, в небі місяця блідий проглянув ріг (М. Драй-Хмара).  Словник української мови у 20 томах
  3. сірявий — -а, -е. Із сірим відтінком, трохи сірий; сіруватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови