сірятина
СІРЯ́ТИНА, и, ж., зневажл. Про що-небудь сіре (у 3 знач.), позбавлене виразності, яскравості.
Всіляко популяризувати здобутки літератури — обов’язок критики. Та з не меншим заповзяттям і принциповістю зобов’язала вона виступати проти сірятини, халтури, ремісницьких підробок під мистецтво (Рад. літ-во, 3, 1965, 8);
На стадіоні, як і в театрі, глядач не терпить сірятини (Літ. Укр., 23.ІХ 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)