сієніт

СІЄНІ́Т, у, ч. Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал.

Сієніт являє собою глибинну породу, яка відрізняється від граніту меншою кількістю кварцу і має більше темних мінералів (Курс заг. геол., 1947, 64);

Над самим спуском до води стояли два стародавні сфінкси, споруджені з сієніту 2700 літ тому (Ільч., Серце жде, 1939, 82).

Значення в інших словниках

1. сієніт — сієні́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сієніт — СІЄНІ́Т, у, ч. Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал. Сієніт являє собою глибинну породу, яка відрізняється від граніту меншою кількістю кварцу і має більше темних мінералів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. сієніт — -у, ч. Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сієніт — сієні́т глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. Використовують як будівельний матеріал. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер – Асуан).  Словник іншомовних слів Мельничука