табунок —
табуно́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
табунок —
ТАБУНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. На мальовничих берегах річки Західний Буг залишилися зимувати два табунки білих лебедів (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
табунок —
-нка, ч. Зменш.-пестл. до табун. Табунок риб.
Великий тлумачний словник сучасної мови