тайговий
ТАЙГО́ВИЙ, а, е. Прикм. до тайга́.
Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою (Довж., І, 1958, 120);
У тайгових нетрях, у заполярній темряві.. виростають з фантастичною швидкістю великі міста (Рад. Укр., 17.Х 1957, 1);
// Який знаходиться, розташований у тайзі.
Тайгові промисли;
// Який водиться в тайзі, живе або росте в ній.
Іван Іванович полював на колонків, борсука, білку та іншу дрібну тайгову дичину (Довж., І, 1958, 109);
Тайгові рослини;
// Власт. для тайги.
Тайгова ніч насувалася швидко. Враз упала темрява, чорна, густа (Донч., III, 1956. 285).
Словник української мови (СУМ-11)