такати
ТА́КАТИ¹, аю, аєш, недок., розм.
1. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити «так».
Цигуля ішов поруч мовчки і тільки зрідка такав на ковалеву мову (Головко, II, 1957, 349).
2. кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки.
Хто всім такає, тому ніхто не дякує (Укр.. присл.., 1955, 388).
ТА́КАТИ², ає, недок., розм. Видавати розмірені, короткі звуки (про механізми).
Дзвінко такав годинник на руці в Прохоренка… (Смолич, День.., 1950. 233).
Словник української мови (СУМ-11)