талька
ТА́ЛЬКА, и, ж., заст. Моток пряжі, ниток.
Хатинка господаря.. На сволоці висять повісма прядива та вовни. Кошики з тальками стоять перед верстатами (Л. Укр., IV, 1954, 211);
Знала [Чайчиха], що хліба не вистачить до нового, що знову доведеться цілу зиму випрядати на чужих тальках (Стельмах, І, 1962, 290).
Словник української мови (СУМ-11)