тамечки
ТА́МЕЧКИ, присл., част. Те саме, що там.
— От тамечки під дзвіницею під низом є три малесенькі кімнаточки (Н.-Лев., IV, 1956, 278);
— Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Тют., Вир, 1964, 65);
— Спіть мені тамечки! — м’яко звучить подільська говірка (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 553).
Словник української мови (СУМ-11)