таночок

ТАНО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до тано́к.

Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Гл., Вибр., 1957, 271);

Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись, Та по балах у веселих Таночках звиватись (Л. Укр., І, 1951, 7);

Молодиця не втримується від спокуси згадати молодість і взяти участь у таночку (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 75);

На клавішах твоїх швидкий, гучний таночок Чиясь весела виграва рука (Л. Укр., 1, 1951, 32);

*Образно. Промовив Лис і зирк на таганочок, А там карасики шкварчать, Справляють, бідненькі, таночок (Гл., Вибр., 1951, 113).

◊ Води́ти (вести́, повести́) тано́чок — те саме, що Води́ти тано́к ( див. води́ти).

Все те для тебе дам я, козаче, Тії палати й віночок. Всіх зберу подруг, будем для тебе Легкий водити таночок (Л. Укр., І, 1951, 330);

Іти́ (піти́ і т. ін.) в тано́чок — те саме, що Іти́ (йти, піти́ і т. ін.) в тано́к (до та́нку) ( див. тано́к).

Бойка іде у таночок, З хустки зробивши віночок (Воронько, Драгі.., 1959, 31).

Значення в інших словниках

1. таночок — тано́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таночок — ТАНО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до тано́к. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Л. Глібов); Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись, Та по балах у веселих Таночках звиватись (Леся Українка); Ритуальна “вербиця”...  Словник української мови у 20 томах
3. таночок — -чка, ч. Пестл. до танок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. таночок — Танок, -нка м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. Чуб. V. 485. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить. Мил. 86.  Словник української мови Грінченка